У січні 2020 року виповнилося 100 років із дня народження видатного математика, фахівця в галузі теорії наближень М. П. Корнєйчука (1920–2003). Інститут математики Національної академії наук України, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Гіссенський університет (Німеччина) 16–19 вересня 2020 року проводять у місті Дніпро Міжнародну наукову конференцію

«ТЕОРІЯ НАБЛИЖЕНЬ

І ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ»

Микола Павлович Корнєйчук народився 22 січня 1920 р. в с. Бобрик Петриківського району Гомельської області (Білорусь), у селянській сім’ї. У 1938 р. закінчив індустріально-педагогічний технікум, працював учителем математики. З 1940 р. до 1949 р. служив у лавах Радянської Армії, воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, був двічі поранений, нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня та Червоної Зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною».

Одразу після демобілізації Микола Павлович працював учителем математики у м. Павлоград Дніпропетровської області й одночасно вчився заочно на фізико-математичному факультеті Дніпропетровського державного університету, який закінчив із відзнакою в 1955 р. У 1958 р. закінчив аспірантуру при кафедрі математичного аналізу ДДУ. Розпочавши пізно наукові дослідження, М. П. Корнєйчук досить швидко заявив про себе у математичному світі. У 1959 р. він захистив кандидатську дисертацію «Некоторые вопросы приближения периодических функций тригонометрическими многочленами». У 1961 р. розв’язав відому задачу Фавара, і через два роки успішно захистив докторську дисертацію «О наилучшем равномерном приближении непрерывных функций» у Математичному інституті імені В. А. Стєклова АН СРСР. У 1963 р. він очолив кафедру теорії функцій ДДУ. У 1965 р. одержав учене звання професора. З 1974 р. до останніх років життя завідував відділом теорії наближень Інституту математики АН України.

У 1970 р. М. П. Корнєйчук блискуче завершив цикл праць стосовно точних оцінок найкращих наближень тригонометричними поліномами класів диференційованих функцій, причому розроблений ним метод сігма-перестановок став ефективним засобом розв’язання екстремальних задач нелінійного аналізу. У 1980-ті рр. Микола Павлович займався розв’язанням екстремальних задач, сплайн-апроксимацією, оптимізацією методів наближення. Отримані суттєві результати сприяли розвитку теорії наближень у нашій країні та за кордоном. Результати власних дослiджень Миколи Павловича, а також дослiджень його учнiв пiдсумованi у вісьмох монографiях, як особистих, так i виданих у спiвавторствi, у багатьох статтях з проблем теорії апроксимації функцій. Наукова творчість і виняткове сполучення високих людських якостей, педагогічної обдарованості та неабияких організаторських здібностей дозволили йому створити активно працюючий у галузі теорії наближень колектив, членами якого захищено понад 30 кандидатських та 8 докторських дисертацій.


Упродовж багатьох років М. П. Корнєйчук очолював Київське математичне товариство, був заступником академіка-секретаря вiддiлення математики НАН України. Протягом десятиліть він був керівником наукового семінару відділу теорії наближень в Інституті математики НАН України. Неможливо переоцінити внесок М. П. Корнєйчука у сфері підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації на посадах голови спецiалiзованої вченої ради із захисту докторських дисертацiй в Iнститутi математики НАН України, а також голови експертної ради ВАК України з математики. Багато сил та енергії приділяв Микола Павлович і науково-видавничій діяльності. Був заступником головного редактора “Українського математичного журналу”, членом редколегiї журналу “East Journal on Approximations”, членом редакційної ради математичного видання «Праці Інституту математики НАН України», головним редактором багатьох томів журналів з теорії наближень, виданих Дніпропетровським університетом та Інститутом математики.


Наукові та педагогiчнi здобутки Миколи Павловича Корнєйчука були високо оцiненi державою. У 1967 р. він був нагороджений Орденом Ленiна; а в 1980 р. – Орденом Трудового Червоного Прапора. У 1973 р. М. П. Корнєйчук став лауреатом Державної премії СРСР, а в 1994 р. – Державної премії України в галузі науки i техніки. У 1998 р. Миколу Павловича Корнєйчука обрано дійсним членом Нацiональної академiї наук України. У 2000 р. за цикл праць з теорії наближення функцій М. П. Корнєйчуку (разом з С. М. Нiкольським та О. І. Степанцем), була присуджена премія імені М. В. Остроградського НАН України. У тому ж році указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».


Завдяки своїй щирості та людяності, яскравому математичному таланту, величезній наполегливості та працездатності Микола Павлович Корнєйчук здобув авторитет i повагу математичної громадськості. Його ім’я золотими літерами вписане в світову скарбницю теорії наближення функцій .